Нещодавно громадянин США Томас Робінс подав судовий позов на компанію Spokeo, Inc. v. Robins (соціальний пошуковик) через шкоду, завдану рекламними смс-повідомленнями, зміст яких базувався на некоректній інформації про нього. Суд визнав скаргу правомірною і розпочав впровадження. Даний прецедент може стати серйозним підгрунтям для боротьби зі спамерами у США.

Раніше позови, спричинені обуренням з приводу отримання небажаної рекламної інформації на мобільний телефон відхилялися, адже для повноцінного провадження позивач має навести конкретні факти щодо нанесення йому шкоди.

Так, згідно з думкою судді, позивач може подати скаргу на роботизовані дзвінки у разі, якщо:

1. Він користується передплачених мобільним зв’язком або тарифним планом з обмеженнями по хвилинах. У такому разі небажані дзвінки наносять пряму, конкретну шкоду, виражену у втратах передплачених хвилин або незапланованих витратах на телефонні переговори.

2. Небажані дзвінки викликають прямі, конкретні грошові втрати через невчасне виснаження батареї мобільного телефону, а вартість електроенергії для його зарядки виявилася занадто високою.

Небажані роботизовані дзвінки, відповідно до думки того ж самого судді, можуть призвести до нематеріальних збитків, незалежно від тарифного плану. Ці нематеріальні збитки включають в себе наступне:

1. Порушення приватності.

2. Втручання на особисту територію споживача небажані втрати ємності батареї смартфона.

3. Втрати часу споживача або спричнення ризику отримання травм через переривання і відволікання.

Виходячи з вищевикладеного, федеральний суддя Західної Вірджинії відхилив клопотання відповідача щодо припинення справи і дозволив адвокатові Томаса Робінса продовжити судовий процес.

Дане рішення суду можна інтерпретувати і для SMS розсилок. Якщо смс-повідомлення було відправлено компанією без згоди абонента, або ж користувач раніше звертався з відмовою від отримання смс – це вже повідомлення, яке завдає конкретну шкоду.

Звісно, говорити про те що й інші суди скористаються практикую розпочатою в США ще зарано. Проте компаніям, що розсилають смс повідомлення по чорним базам варто бути обережніше, адже і вони можуть опинитись на лаві підсудних.

В Україні, діє Кодексу мобільного маркетингу – документ, що містить звід правил з самообмеження при проведенні маркетингових заходів з використанням інструментів мобільного маркетингу. Найважливіша мета Кодексу – збереження довіри споживачів до даного інструменту комунікації. Кодекс побудований на симбіозі вимог чинного законодавства України та – що важливо – здорового глузду.

В рамках даного проекту абонентам надається можливість подавати в УАДМ скарги на предмет отримання смс-спаму. Координатор проекту вирахує компанію, що здійснила розсилку, і посприяє видаленню з її бази розсилки номера телефону поскаржився абонента. Компанії, які не бажають йти назустріч споживачеві, будуть занесені в чорний список порушників, а факт порушення законодавства зафіксовано і спрямований до відповідних державних органів.